оцѣщати

оцѣщати
ОЦѢЩА|ТИ (25), Ю, ѤТЬ гл.
1.Очищать, делать чистым:

да новыми призирании ѡцѣщають нивы. и на сѣмена ˫ако же ѡброци г(с)ни творѧтьсѧ. (τὰς καϑορσεις… ποιοῦντες) ФСт XIV/XV, 101а;

|| перен.:

ты мою плоть ѿ всѧкы˫а свкверъны [так!] ѡцѣщаѥши. СбЯр XIII2, 12; Ѡц҃и мои и братьѥ и чада приходѧщии часъ ѡцѣщаеть д҃шю на н҃бо. ЗЦ XIV/XV, 108г; оцѣща˫а д҃ша и тѣлеса наша. многими грѣхи осквернена. СбТр XIV/XV, 8 об.; Иже не за б҃ата теплѹ слезѹ выпѹстить, но за грѣшна, то са(м) сѧ ѡцѣщаѥть, имъже по братѣ рыдалъ. (ἐξιοσατο) Пч н. XV (1), 82; Достоино комѹждо припра||вити д҃шю свою и ѡцѣщати ѿ всѧки˫а скверны. (δεῖ τὴν… ψυχὴν… καϑαρον) Там же, 103–103 об.

2. Искупать:

азъ бо есмь ѡцѣща˫аи безако(н)˫а тво˫а. (ἐξαλείφων) ЖВИ XIV–XV, 44в.

3. Избавлять от болезни, исцелять:

слѣпымъ прозрѣние да˫а. хромымъ хожениѥ. глѹхымъ слышати. прокажены˫а ѡцѣщаѧ и бѣсы изгонѧ˫а. СбТр XIV/XV, 210; медъ изъѣдаеть стрѹпы и ѡцѣщаѥть. (καϑαίρει) Пч н. XV (1), 86.

4. Прощать:

молимъсѧ съ ними. о оцѣщении ихъ. съ инѣми подобьныими бывающааго ради за ны ѹтѣшител˫а. къ оц҃ю оцѣщающааго грѣхы наша. (ἱλασκομένου) КЕ XII, 229б; иѥрѣи бѣ. оцѣщати людьска˫а прегрѣшени˫а. да того ради г(с)ь иѥрѣи бы(с). Пал 1406, 104а; бѣсы прогонѧ˫а. грѣхы оцѣща˫а. кр҃щающисѧ [так!] во имѧ ѥго. цр(с)тво нб(с)ноѥ даруѥть. Там же, 123б.

5. Освобождать, избавлять от кого-л.:

аще хощете гра(д) ѡцѣстити ѿ безаконных чл҃вкъ… оцѣщаите ˫ако дв҃дъ пр҃ркъ и ц(с)рь потреблѧше ѿ гра(д) ер(с)лма всѧ творѧща˫а безакониѥ. СВл XIII сп. XIV/XV, 85в.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Полезное


Смотреть что такое "оцѣщати" в других словарях:

  • вѣщати — ВѢЩА|ТИ (754), Ю, ѤТЬ гл. Сказать что л., сообщить: не вѣштати срамьныихъ словесъ. Изб 1076, 93; истинѹ ти вѣщаю о҃че ЖФП XII, 54г; и сльзами разлива˫асѩ и не могыи гл҃ати. въ ср҃дци си начатъ сицева˫а вѣщати. СкБГ XII, 9б; ѡвомѹ вътороѥ по… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѧщати — ОСВѦЩА|ТИ (51), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освящать: вьсѣми ѡблада˫а. вьсѧ ѡсвѧщаѥши свѧтыимь. твоимь дѹхъмь. Стих 1156–1163, 99; прославиша б҃а. творѧщааго чюдеса велика и прославлѧющааго мѣсто то. и ос҃щающа ѥ моли||твами прп҃дбьнааго оц҃ѧ нашего ѳеодосиѧ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѣщати — ОСВѢЩА|ТИ1 (26), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освещать: Вѣдѣ и инъ свѣ(т). имже ѿгнасѧ первобытна˫а тма. или (прерѣзасѧ) преже бывъ види мы˫а твари. и обьхоженье кружное звѣздъ. и вышнее освѣщенье миръ весь освѣща˫а. (αὐγοζουσαν) ГБ к. XIV, 26б; по се(м) же и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… …   Словник синонімів української мови

  • въмѣщати — ВЪМѢЩА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Заключать что л. во что л. или в чем л.: [о боге] и лакътьныими дъсками. никде же въмѣстимаго въмѣщати. (περικλείειν) ЖФСт XII, 104 об.; въ ст҃а˫а ст҃хъ вмѣща˫а. (χωροῦσα) ГБ XIV, 94г. 2. Переходить, перемещаться:… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • затріщати — щу/, щи/ш, док. 1) тільки 3 ос.Почати тріщати, видавати різкий сухий звук, утворюючи тріщини або ламаючись, розриваючись на частини. || Почати тріщати під час горіння. || Почати створювати різкий шум, тріскотняву безперервними ударами, стуками і… …   Український тлумачний словник

  • звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… …   Український тлумачний словник

  • протріщати — щу/, щи/ш, док. 1) Док. до тріщати. 2) Тріщати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»